Увійти

ФПУnews

Увійти

ФПУnews
  • Європейським цінам – європейську зарплату
  • Профспілки вимагають парламентських слухань по газу і тарифам.
  • Житлові субсидії від держави – це радянський «собес»
  • Альтернатива високим цінам – високі зарплати!
  • Черга за субсидіями – це приниження для працівників!
  • Низькі зарплати – це гальмо розвитку країни!
  • Заможні працівники – сильна держава!
  • РОБОТУ! ЗАРПЛАТУ! ГІДНЕ ЖИТТЯ!
  • Людині праці – гідну зарплату, а не субсидії!

1 Травня – цей день в історії

02 лютого, 2017, 09:55

Зараз Україна закликає весь світ шанувати Героїв небесної сотні, які загинули від куль під час революції гідності. США в цьому українців підтримало. Так чому тоді ми відмовляємось шанувати американців, які загинули під час трагічних травневих подій 1886 року в Чикаго? Невже боротьба робітників за кращу долю не варта поваги? Чи ми просто не знаємо, що саме завдяки їм працюємо всього лише 8 годин на добу, а не 15-20! Раджу всім, до того як вішати на свято 1-го Травня ярлик «комуністичне минуле», спочатку ознайомитись з його історією, а вже потім робити висновки.

1 Травня – цей день відзначали ще до появи Радянського Союзу. Комуністи лише надали офіціозно-політичного характеру першотравневим демонстраціям. Походження Дня солідарності трудящих нерозривно пов’язане з боротьбою за коротший робочий день, яка почалася практично з появою фабричної системи виробництва в США.

Хоча, головною причиною перших страйків у країні була мізерна заробітна плата, вимогами робітників були також питання коротшого робочого дня, та право на створення робітничих організацій. Згодом, в умовах сталого зростання тривалості робочого дня (іноді досягав 15-20 год. на день), вимога його скорочення стала визначальною.

Страйки 1877 року, в яких брали участь десятки тисяч залізничників і металургів були придушені владою. Проте, вже на початку 1880-х років вони розгорнулися з новою силою, при цьому мали здебільшого мирний характер.

1886 року кількість робітників, що безпосередньо брали участь у боротьбі за 8-годинний робочий день, досягла 500 тисяч. Центром руху за скорочення робочого дня був Чикаго. 1 травня того року, до протестів трудівників Чикаго приєдналися робітники Нью-Йорка, Балтимора, Вашингтона, Мілуокі, Пітсбурга, Детройта, та багатьох інших міст США. Проте, демонстрацію зірвали працедавці та представники влади, які сподівалися приглушити робітничий рух, знищивши його лідерів. Цей день став апогеєм боротьби за 8-годинний робочий день.

Після першотравневих демонстрацій працедавці почали жорстко давити на працівників. Дійшло до того, що на одному з заводів Чикаго було звільнено 1,5 тис. чоловік, що брали участь в протестах. Збурені працівники оголосили страйк, проте поліція розігнала їх, використавши зброю. Чотири людини загинуло, десятки зазнали поранень.

jpg_124

4 травня відбулася демонстрація на площі Хеймаркет в Чикаго, як протест проти поліцейської розправи над працівниками заводу. Демонстрація була мирною і вже добігала свого завершення, коли невідомі кинули бомбу в лави поліціянтів. Загинуло семеро, постраждали ще до п’ятдесят правоохоронців. Поліція почала стріляти, загинули четверо страйкарів. Робітничі лідери Чикаго були заарештовані. Вісьмох звинуватили у причетності до вибуху й засудили до страти на шибениці. Пізніше трьом із них замінили смертний вирок на 15 років каторги, інших стратили.

anarchists-haymarket-riot-2

1888 року з’їзд Американської федерації праці у Сент-Луїсі оголосив 1 травня Днем загальнонаціональної боротьби за права робітників.

14 липня 1889 року на II (Паризькому) конгресі II Інтернаціоналу,  після доповіді американських делегатів про робітничий рух у США, було ухвалене рішення про організацію «інтернаціональної демонстрації, коли у всіх країнах і містах в один визначений день маси трудівників вийдуть на вулиці з вимогою офіційного скорочення робочого дня до 8 годин». Днем для проведення демонстрації було обрано 1 Травня, як пам’ять про травневі події 1886 року в Чикаґо.

В 1890 році Міжнародний день солідарності трудящих уперше відзначили в багатьох країнах світу, зокрема, в Галичині,  масовими мітингами, демонстраціями та страйками. У Відні, Празі, Кракові, Львові, Будапешті та багатьох інших містах Європи й Америки першотравневі заходи пройшли спокійно. А от у Парижі, Мілані, Турині дійшло до сутичок з поліцією та сотень заарештованих, а у Барселоні від жандармського обстрілу робітничої маніфестації загинуло чимало людей. Роботодавці дуже не хотіли поширення робітничого руху, та скорочення робочого дня. Проте, після солідарних акцій протесту, охопивших увесь всіт, їм прийшлось йти на постипки робітникам.

Повертаючись до Чикаго, в 1893 році всі заарештовані за першотравневі демонстрації були звільнені. Офіційно було визнано, що вони стали жертвами поліцейської провокації. 26 червня 1893 року, губернатор штату Іллінойс направив офіційне вибачення трьом лідерам робітничого руху, що вижили. Він вказав, що причиною вибуху стали дії влади Чикаго, яка таким чином намагалась зняти відповідальність з поліції за розстріл робітників. До речі, начальник поліції, який віддав наказ відкрити вогонь, пізніше був засуджений за корупцію, та сам потрапив за грати.

Федерація профспілок Украпїни категорично заперечує упереджений підхід до визначення Міжнародного дня солідарності трудящих. Першотравень – це свято з багатовіковою міжнародною історією, а ніяк не спадщина радянської доби. Це вихідні дні, коли працівники можуть у вільний спосіб скористатися гарантованими їм Конституцією правами і свободами людини і громадянина, можливість вийти на демонстрації, масові акції, пікети з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Це день, коли суспільство висловлює свою повагу до трудової людини, яка власною працєю створює національне багатство. Його відзначають у 143 країнах світу понад півмільярда членів профспілок, а в 90 країнах – цей день вихідний. В Україні День солідарності трудящих справжнє всенародне свято, яке відзначають майже 20 мільйонів працівників та членів їх сімей.

Рак Богдан
Редактор ФПУnews