Увійти

ФПУnews

Увійти

ФПУnews
  • Європейським цінам – європейську зарплату
  • Профспілки вимагають парламентських слухань по газу і тарифам.
  • Житлові субсидії від держави – це радянський «собес»
  • Альтернатива високим цінам – високі зарплати!
  • Черга за субсидіями – це приниження для працівників!
  • Низькі зарплати – це гальмо розвитку країни!
  • Заможні працівники – сильна держава!
  • РОБОТУ! ЗАРПЛАТУ! ГІДНЕ ЖИТТЯ!
  • Людині праці – гідну зарплату, а не субсидії!

«Останнє китайське»: Рада попередньо ухвалила лобійований роботодавцями законопроект про відміну штрафів за перше порушення трудових прав

14 липня, 2017, 16:46

Поділитися

У першому читанні прийнято проект закону №6489 від 23.05.2017, що має ризики звуження захисту трудових прав, впроваджує «інструменти залякування» та позбавляє бізнес необхідності сплачувати штрафні санкції у випадках першого порушення. Нагадаємо, підняття розміру штрафів за порушення трудового законодавства з 1 січня 2017 року, зокрема, у розмірі 100 мінімальних зарплат за неоформлених робітників, стало одним з головних чинників початку детінізації бізнесу. Остаточне ухвалення законопроекту може не лише зупинити, але й почати зворотній процес у частині зменшення обігу чорного ринку.

Карт-бланш на експлуатацію

Так звані «стимулюючі заходи до усунення порушень» законопроекту передбачають відсутність санкцій за перше порушення прав робітника. Фактично документ дозволяє суб’єктам господарювання порушувати будь-які трудові права працівників, адже роботодавець отримує люфт: навіть якщо його спіймають на порушенні, «один раз можна». Тож мотивувати не порушувати норми зайнятості та виводити бізнес із тіні закон буде лише тих роботодавців, що вже були зафіксовані як порушники. Інші ж отримують карт-бланш – до першого разу.

Однак відсоток виявлення таких «перших» разів може значно зменшитись, адже, у разі остаточного прийняття зазначеного законопроекту, ідентифікувати порушення на підприємствах буде значно складніше.

Зокрема, у Кодексі України про адміністративні правопорушення поняття «створення перешкод для діяльності» законопроектом звужується лише до «недопущення посадових осіб» до проведення перевірки. Тобто усі можливі методи, які будуть заважати проведенню перевірки, крім прямого недопущення перевіряючих, не будуть вважатись адміністративним правопорушенням.

Вводиться також т.з. «інструмент залякування» – якщо наглядовий орган не підтвердить факт порушення, скаржник (робітник) буде змушений виплатити компенсацію у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – без жодних правил «першого разу». На думку ініціаторів законопроекту, таке нововведення має нівелювати можливість безпідставних скарг на роботодавців, однак фактично скоріше стане додатковою перепоною в захисті трудівником власних прав.

Крім того, законопроект може призвести до невиконання посадовими особами своїх повноважень щодо фіксації порушень, адже в разі скасування рішення перевіряючих в адміністративному чи судовому порядку, на посадову особу органу державного нагляду накладається штраф від 80 до 130 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З одного боку, такий крок дійсно обмежить можливість упередженого висновку за результатами перевірки. Але через недоскональність судової системи, посадовцями можуть бути заплющені очі навіть на об’єктивно виявлені порушення через остороги заангажованості рішень суду. Практика «порєшать в судє» може виявитись більш вигідною для роботодавця, ніж дотримання прав найманих робітників.

Таким чином є ризик не лише бездіяльності у відповідь на порушення прав співробітника, але й подальше притягнення останнього до адміністративної відповідальності та накладення штрафу за «безпідставне» звернення. Лише можливість такого прецеденту значно зменшує вірогідність відстоювання людиною своїх прав за допомогою зазначених державних інструментів, а отже робить їх неефективними.

Крім іншого, для порушень трудових прав вводиться строк давності – оштрафувати роботодавця буде можливим лише якщо він порушив закон не більше одного року тому. Крім того, документом забороняється повторне проведення позапланового заходу з державного нагляду за тим самим фактом порушення.

Також, відповідно до законопроекту, в органів місцевого самоврядування забирається можливість проведення перевірок та накладання відповідних штрафів за виявлені порушення. Натомість повноваження зі здійснення державного нагляду окрім центрального органу виконавчої влади надається також його територіальним підрозділам. Така собі «децентралізація».

Зазначимо, Головне науково-експертне управління рекомендувало за результатами розгляду проекту закону в першому читанні направити документ на доопрацювання. Натомість профільним комітетом ВР з питань соціальної політики та пенсійного забезпечення законопроект було рекомендовано до ухвалення в першому читанні попри ризики звуження можливостей захисту трудових прав і збільшення тінізації бізнесу.

12.07.2017 у першому читанні за прийняття законопроекту проголосували 236 народних депутатів, наразі документ готується до другого читання.

Думка профспілок

На думку Голови Федерації профспілок України Григорія Осового, застарілі норми, які використовувались задля тиску на бізнес, повинні бути скасовані. Водночас, дерегуляція та полегшення умов ведення бізнесу не можуть бути реалізовані за рахунок зниження гарантій державного захисту через перешкоджання допуску інспекторів праці на робочі місця.

Вибір між трьох лих

Зазначимо, у цьому році було зареєстровано ще два законопроекти, що мають на меті звуження  перевірок, а також значне зменшення штрафів за порушення прав співробітників – №5711 від 25.01.2017 та №6087 від 15.02.2017.

Проект Закону №5711 (рекомендований профільним комітетом ВР до прийняття у першому читанні) передбачає, зокрема, заміну штрафів санкціями за порушення, які у вигляді пені чи додаткових виплат роботодавець сплачує конкретному працівнику задля компенсації порушення його трудових прав. Розмір таких штрафів не перевищує однієї мінімальної заробітної плати. Грубе порушення законодавства про працю (наприклад, незаконне звільнення) пропонується карати штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (сьогодні – від 2000 до 3000).

У законопроекті №6087 за неоформленого працівника пропонується зменшити штраф до трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, зменшуються розміри також всіх інших штрафів за порушення трудового законодавства. Крім того, документ передбачає можливість накладення на порушника штрафних санкцій через перешкоджання проведенню перевірки виключно за умови наявності відеозапису факту такого недопущення перевіряючих.

Світова практика

При цьому міжнародний досвід свідчить про  ефективність протилежної політики. Зокрема, за інформацією Деріла Діксона, директора зі стратегічних питань (GLAA, Велика Британія), у Великобританії за перешкоджання допуску інспектора праці до перевірки передбачена кримінальна відповідальність, ув’язнення терміном від 50 тижнів та накладення штрафів. У Франції за неоформлених працівників роботодавцю загрожує штраф до 45 тис. євро (1,3 млн. гривень), та заборона діяльності у якості роботодавця на 5 років.

В нардепів України ж свої пріоритети.