Увійти

ФПУnews

Увійти

ФПУnews
  • Європейським цінам – європейську зарплату
  • Профспілки вимагають парламентських слухань по газу і тарифам.
  • Житлові субсидії від держави – це радянський «собес»
  • Альтернатива високим цінам – високі зарплати!
  • Черга за субсидіями – це приниження для працівників!
  • Низькі зарплати – це гальмо розвитку країни!
  • Заможні працівники – сильна держава!
  • РОБОТУ! ЗАРПЛАТУ! ГІДНЕ ЖИТТЯ!
  • Людині праці – гідну зарплату, а не субсидії!

Профспілкові експерти виступили проти поглиблення економічної нерівності

05 вересня, 2017, 15:06

50% найменш забезпечених трудівників України за даними 2015 року отримують лише 15% усіх доходів громадян. У скандинавських країнах 1% найбагатшого населення отримує в 7,1 рази більше 50% найбіднішого, в європейських – в 11,7 рази, в США – в 24, в Україні – в 43,3 рази.

Статистика охоплює лише офіційні нарахування, з яких були сплачені податки, а отже врахування незареєстрованих доходів, відсоток яких за практикою значно більший в заможного населення, підвищить цей розрив. Такі цифри озвучила директор Інституту демографії і соціальних досліджень імені В.М. Птухи НАН України Елла Лібанова.

Показники економічної нерівності в Україні зростають, усе більше коштів концентрується в невеликої кількості заможних громадян, натомість 45% працюючих українців отримують заробітну плату на рівні, не більшому за фактичний прожитковий мінімум – 3913 грн. Якщо врахувати не лише офіційно працевлаштованих, то, за  даними  Інституту  демографії  та  соціальних  досліджень  імені  В.М. Птухи, 58 % українців живуть на суму меншу за фактичний прожитковий мінімум.

«За райдужними статистичними звітами Уряду середня заробітна плата в Україні у липні становила  7339 грн., це одна сторона медалі. Про іншу сторону ні Прем’єр, ні його міністри чомусь не згадують. А вона така – заробітну плату в розмірі не більше 6000 грн. отримують 60 % працівників», – наголошують експерти з соціально-економічних питань Профспілки металургів і гірників України О.Рябко та Б.Оверковський.

Експерти наголошують, що цифри низького доходу українців стають ще більш показовими, якщо врахувати на динаміку споживчих цін: тільки  за  січень–липень 2017 року  індекс  споживчих  цін  склав 108,2 %, такі продукти як м’ясо зросли в ціні на 20 % (курятина майже вдвічі), овочі та фрукти на 50 %, яйця тільки за липень–серпень  зросли на 160. Крім того, відбулось зростання тарифів на житлово-комунальні послуги, гарячу і холодну воду, газ, електроенергію. При цьому середня заробітна плата за цей же період зросла всього на 13,3 % (липень до грудня).

Поки за рахунок інфляції та підвищення тарифів бідніють рядові українців (підняття мінімалки вдвічі, до 3200 грн, лише частково дозволило уникнути критичної межі бідності), заробітну плату в кілька разів підіймають співробітникам прокуратури.

«В порядку денному засідання КМУ значилось питання 4.11, щодо прийняття постанови КМУ про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури. Прийняли її без обговорення, вважаючи недоцільним інформувати громадськість про такі  «здобутки».

А «здобутки» дійсно вражають. На відміну від вчителів, прокурорам підняли заробітну плату не на якісь там копійчані відсотки, а зразу в 2–3 рази. І це при тому, що заробітна плата в них і так є значно вищою.

Крім того, у простих людей накопичилось дуже багато питань щодо ефективності діяльності цього органу. Прокуратура фактично відсторонилась від захисту порушених прав працівників, зокрема, в питаннях своєчасної виплати заробітної плати. До того ж, тема корупції в органах прокуратури не сходить з шпальт ЗМІ.

Так, згідно з розрахунками, розданими на засіданні Уряду, заробітна плата Генпрокурора зросте до 165 тис. грн., начальника відділу до 42 тис., прокурора до 34 тис. грн. Тільки на оплату праці (з нарахуваннями на ФОП) апарату генеральної прокуратури (1200 осіб) з державного бюджету щорічно буде витрачатись близько  одного млрд. грн», – зазначають О.Рябко та Б.Оверковський.

Розрахунок  місячної  заробітної  плати апарату  Генеральної  прокуратури  України (на основі даних з проекту постанови КМУ)

«Системою оплати праці прокурорів передбачено цілий ряд доплат і надбавок, про які більшість українців можуть тільки мріяти: за вислугу років, особливо важливі завдання, слідчу вислугу, доплати за заслуженого працівника, науковий ступінь, знання іноземної мови, складність, напруженість, ненормований робочий день, класність.

Досить дивно, що при високій заробітній платі, в системі оплати праці прокурорів й досі зберігаються такі «совкові» доплати, як матеріальна допомога на соціально-побутові потреби та на оздоровлення. А як же виконання закону про декомунізацію?

Якщо бути чесним, то які соціально-побутові потреби можуть бути при зарплаті в 165 тис. грн. і чому прості громадяни мають їх сплачувати зі своєї кишені. На більшості підприємств вже забули про такі виплати, вони «відійшли» в історію. Українці з власного досвіду знають, що висока заробітна плата заробляється чесною і важкою  працею», – вважають експерти профспілки.

На цьому тлі під час сесії, що почалась, планується затвердили пенсійну реформу, яка передбачає відміну пенсії за вислугою років. Можливості достроково вийти на пенсію позбавляють, зокрема, одні з найбільш вразливих категорій, для яких цей механізм впроваджувався в якості компенсації за низьку оплату праці, – вчителів і медиків.

«Презентуючи освітню реформу, Прем’єр-міністр України заявив суспільству, що заробітна плата освітян зросте лише на 20,5%, це враховуючи затверджене зростання зарплат прокурорів у кілька разів. При цьому середня заробітна плата в освіті станом на липень 2017 року становила 5960 грн., проте більше 50 % освітян отримують заробітну плату не вище рівня фактичного прожиткового мінімуму – 3913грн., а 9% – нижче мінімальної заробітної плати», – говорять О.Рябко та Б.Оверковський.

Сьогодні в Україні росте не лише глибина бідності, але й диспропорція доходів громадян. Економічна нерівність – прірва, яку зараз намагаються залатати профспілки.

«Науковці вважають, що розрив у доходах більше ніж у 10–12 разів є критичним і може спричинити соціальний вибух. Для України стало нормою в 40, 50, а то й в 200 разів більше платити керівникам та менеджерам. При цьому, на самому високому рівні заявляється, що менеджмент з такою заробітною платою буде ефективним.

Однак насправді низька заробітна плата працівників і є свідченням неефективності менеджменту, бо його головний обов’язок організувати виробничий процес, в якому праця буде високопродуктивною і звісно належно оплачуваною. Це економічна аксіома!», – зазначають О.Рябко та Б.Оверковський.

При цьому експертами наголошується, що в бізнесу є ресурс для підняття зарплат українцям. Відповідно до статистики, якщо в промисловості ціни на продукцію за січень-липень 2017 року відносно до відповідного періоду минулого року зросли на 32%, то заробітна плата на 28%. У гірничо-металургійному ж комплексі ціни на металеву руду зросли на 78,5%, а заробітна плата лише на 27,7%, у виробництві коксу відповідно на 77,3% та 33,3%, в металургійному виробництві – 38% та 18,4%.

Натомість ефективний соціальний діалог профспілок, роботодавців і держави може вирішити зазначену проблему, однак для цього, у першу чергу, бізнесу потрібно перейти до більш соціально-відповідальної моделі роботи, а державі підтримати профспілкові ініціативи.

Зокрема, Федерація профспілок України розробила модель реформи оплати праці, відповідно до якої мінімальна заробітна плата з урахуванням витрат на освіту, охорону здоров’я, сімейну складову, накопичення на житло ще в 2017 році мала перевищувати 7000 грн.

Також ФПУ виступає за зниження порогу індексації грошових доходів населення до 101% замість 103%, які діють зараз (зареєстровано відповідні законопроекти); внесення змін до пенсійної реформи, які не допустять звуження прав українців тощо.