Увійти

ФПУnews

Увійти

ФПУnews
  • Європейським цінам – європейську зарплату
  • Профспілки вимагають парламентських слухань по газу і тарифам.
  • Житлові субсидії від держави – це радянський «собес»
  • Альтернатива високим цінам – високі зарплати!
  • Черга за субсидіями – це приниження для працівників!
  • Низькі зарплати – це гальмо розвитку країни!
  • Заможні працівники – сильна держава!
  • РОБОТУ! ЗАРПЛАТУ! ГІДНЕ ЖИТТЯ!
  • Людині праці – гідну зарплату, а не субсидії!

За смерть та каліцтво – письмове попередження

09 жовтня, 2019, 12:18

Industrial Worker

3-го жовтня Верховна Рада прийняла за основу законопроект № 1233, який передбачає суттєве зменшення штрафів для бізнесу за неоформлену працю. 

При цьому в Україні мільйони робітників працюють нелегально, а смертельні випадки на підприємствах фіксуються мало не щодня.

Відповідно до законопроекту  “щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України” за неоформлений трудовий договір, оформлення працівника на неповний день при фактичної повної зайнятості, виплату зарплати без ЄСВ і податків при першій фіксації буде письмове попередження.

При повторному порушенні протягом року штраф скоротиться з 30 мінімальних зарплат (125 тис. грн) до чотирьох (16,7 тис. грн). А штраф за виплату зарплатні, нижчої за мінімальну,  буде знижений з 10 до двох мінімальних зарплат (з 41,7 до 8,4 тис. грн).

Федерація профспілок України у свою чергу наголошує, що такі нововведення призведуть до масових порушень в оплаті праці та збільшенню заборгованості перед працівниками.

Попередні зміни до законодавства про працю щодо збільшення штрафних санкцій були внесені з метою легалізації доходів громадян та посилення відповідальності роботодавців за вчиненні ними порушення законодавства про працю, переконані, що саме збільшення розмірів штрафів за такі порушення є гарантією дотримання роботодавцями норм законодавства, а їх зменшення, навпаки, призведе до зневаги останніми законодавчими положеннями, – наголошують профспілковці.

Вони наводять досвід західних країн  зі значно суворішими покараннями за нелегальну зайнятість:

– У Великобританії передбачене  позбавлення волі до 5 років та штраф у розмірі до 20 тис. фунтів стерлінгів (за кожного неоформленого працівника).

– У Франції – позбавлення волі строком від 3 до 5 років та штраф у розмірі від 45 тис. до 75 тис. євро (залежно від кількості неоформлених працівників) та заборону діяльності у якості роботодавця в аналогічному секторі економіки строком на 5 років.

– У Литві у випадку виявлення нелегальних працівників на роботодавців накладається штраф у розмірі від 1 тис. до 5 тис. євро, а порушення встановленого порядку нарахування та виплати заробітної плати тягне за собою штраф у розмірі від 2700 до 6000 євро.

– У Австралії – штраф у розмірі до 76,5 тис. австралійських доларів.

– У США – позбавлення волі строком до 6 місяців та штраф у розмірі до 10 тис. доларів США (залежно від ситуації).

Також профспілковці нагадують, що майже 4,5 мільйони осіб працюють нелегально, без оформлення трудових відносин, понад 100 тисяч робітників отримують заробітну плату несвоєчасно, на додаток зростає заборгованість по заробітній плати, а також відтік робочої сили з України.  Тож даний законопроект заохочуватиме  нелегальну зайнятість, яка становить для робітників пряму загрозу – окрім жодних гарантій щодо, власне, зарплатні та вихідних, ставить під загрозу їх здоров`є та життя.

Найнебезпечнішою сферою в Україні є будівництво. І саме тут відсоток нелегальної зайнятості є вкрай високим.  Тож закономірно, що перший багатотисячний штраф (після їх підвищення у 2017 році)  за порушення охорони праці та трудових прав отримало саме будівельне підприємство – ТОВ «Технобуд-Сервіс»  з Івано-Франківська зобов`язали виплатити 320 тис. грн.

Однак останнім часом особливо гостро постало питання безпеки роботи на підйомних кранах, де здебільшого працюють жінки.  Лише за останні декілька тижнів крани впали у Львові, 45-річна кранівниця дивом залишилась живою.  Та у Києві, де теж, на щастя, обійшлося без жертв. А от на Сумщині падіння двох кранів з різницею в кілька днів закінчились трагічно – загинув кранівник та будівельники, на яких впав вантаж.

При цьому у разі нелегального оформлення працівники чи їх родини не мають права на компенсацію. Цього літа на будівництві у Києві кранівниця зламала хребет. Роботодавці від жінки відхрещувались, гроші їй на лікування збирали профспілковці.

Про загибель напарниці, а також власне травмування на виробництві  розповідала кранівниця  Галина Владимаренко. За її словами, через несправне обладнання на будмайданчиках, постійний примус до порушення техніки безпеки та перевтому нещасні випадки стаються дуже часто.

Останній смертельній випадок на виробництві за печальним збігом обставин стався на День гідної праці – 7 жовтня на  металургійному комбінаті імені Ілліча в Маріуполі cпецтехніка зірвалась вниз і травмувала двох робітників. Один з них отримав відносно легкі пошкодження, а другий – загинув.

І якщо із сумною статистикою смертей на виробництві сперечатись важко, то іншим аргументом на користь зниження штрафів для роботодавців стають корупційні ризики при перевірках Державної служби з питань праці.  За останні декілька місяців на отриманні неправомірної вигоди інспекторів Держпраці справді затримували і у Черкасах, і на Житомирщіні, і під Києвом. Втім, такий стан має підштовхнути до реформи служби. Як це відбувалось, на приклад, у Нацполіції. Відмова від штрафів та перевірок лише погіршить стан найманих працівників.

Також у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що запровадження «таких високих розмірів штрафних санкцій стали катастрофічними для роботодавців України, в тому числі для фізичних осіб-підприємців, спричинивши хвилю припинення підприємницької діяльності. В існуючих економічних умовах, застосування таких високих штрафних санкцій до представників малого та середнього бізнесу означає автоматичне банкрутство та закриття бізнесу».

Таке пояснення не підтверджується статистикою. За даними ФПУ, з 2016 року кількість юридичних осіб неухильно зростає. Якщо станом на січень 2016 року кількість юридичних осіб на 10 тисяч населення становила  262, то у 2019-му – 308 юросіб.

До того ж, подібні ініціативи зі зменшення штрафів для роботодавців вже намагались прийняти у 2017 році. Від законопроекту відмовились через неприйняття даної позиції міжнародними партнерами.