Увійти

ФПУnews

Увійти

ФПУnews
  • Європейським цінам – європейську зарплату
  • Профспілки вимагають парламентських слухань по газу і тарифам.
  • Житлові субсидії від держави – це радянський «собес»
  • Альтернатива високим цінам – високі зарплати!
  • Черга за субсидіями – це приниження для працівників!
  • Низькі зарплати – це гальмо розвитку країни!
  • Заможні працівники – сильна держава!
  • РОБОТУ! ЗАРПЛАТУ! ГІДНЕ ЖИТТЯ!
  • Людині праці – гідну зарплату, а не субсидії!

Реформу системи протидії домашньому насильству розпочато

08 грудня, 2017, 13:05

Поділитися

7 грудня Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроект №5294 «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Законопроект був розроблений більш ніж рік тому в Міністерстві соціальної політики. Ініціатором та куратором є Заступник Міністра Наталя Федорович.

«Всі положення, які покладені в основу законопроекту «Про запобігання та протидію домашньому насильству», повністю узгоджуються зі світовими та європейськими підходами. Його метою є впровадження комплексного підходу до боротьби з домашнім насильством та побудова ефективної системи захисту та надання допомоги постраждалим особам», – зазначила Наталя Федорович.

Текст закону містить чіткі та деталізовані визначення ключових понять, наприклад, «домашнє насильство» та його форми (фізичне, сексуальне, психологічне та економічне насильство), «постраждала особа», «кривдник», «постраждала дитина», «дитина-кривдник», «оцінка ризиків», тощо. За словами Наталії Федорович, це надасть можливість, перш за все, удосконалити ідентифікацію випадків насильства, захист постраждалих осіб та надання їм необхідної допомоги.

У Верховній Раді документ відразу знайшов як противників, так і прихильників. Одним з головних захисників законопроекту стала народний депутат Ірина Луценко. Вона наводила чимало приголомшливих даних, аби переконати колег підтримати ініціативу Мінсоцполітики.

«Щороку 3 млн дітей стають свідками чи жертвами домашнього насильства. З 100% жінок, які потрапляють до лікарні швидкої медичної допомоги, 50% – це побиті вагітні жінки. Усі вони народжують хворих дітей», – зауважила Ірина Луценко.

Ірина Луценко брала безпосередню участь у розробці законопроектів, вона є автором змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів в частині посилення відповідальності за вчинення насильства. Саме завдяки її послідовної позиції ця реформа системи протидії домашньому насильству була прийнята Кабміном і проголосована Верховною Радою.

Ще під час розгляду законопроекту у першому читанні Народні депутати України висловили категоричну позицію, що вони підтримають зазначений законопроект виключно за умови виключення з тексту законопроекту будь-яких згадок про «гендер», «гендерно зумовлене насильство» та інших похідних від них терміни.

Зважаючи на те, що тисячі жінок, дітей та чоловіків потребуєть допомоги вже сьогодні, автори законопроекту погодились прибрати цю норму. Гратися з формулюваннями часу вже немає.

Як Артеміда з Афіною, захищаючи Геракла, вмовили олімпійців прийняти героя в своє коло, так і ці дві жінки – представниці виконавчої та законодавчої гілок влади, об’єднавши зусилля, змогли переконати депутатів підтримати вкрай важливий законопроект. В другому читанні голоси за нього віддали 237 народних обранців.

Разом з тим Наталя Федорович зазначила, що Мінсоцполітики в межах компетенції і надалі працюватиме над імплементацією міжнародних договорів, підписаних Україною, у тому числі щодо імплементації в національне законодавство термінів, зазначених у Стамбульській конвенції, адже питання стоїть досить гостро.

Згідно останнього дослідження, в Україні з дискримінацією за ознакою статі стикається кожен десятий, причому з жінками це відбувається частіше, ніж із чоловіками.

Навіть за даними Держстату, заробітна плата жінок в середньому на 20% нижче, ніж у чоловіків на тих же посадах. Лише 53% українців вважають, що в країні рівноправ’я та ніякої дискримінації немає. Тому боротьба за гендерну рівність буде продовжена.