Увійти

ФПУnews

Увійти

ФПУnews
  • Європейським цінам – європейську зарплату
  • Профспілки вимагають парламентських слухань по газу і тарифам.
  • Житлові субсидії від держави – це радянський «собес»
  • Альтернатива високим цінам – високі зарплати!
  • Черга за субсидіями – це приниження для працівників!
  • Низькі зарплати – це гальмо розвитку країни!
  • Заможні працівники – сильна держава!
  • РОБОТУ! ЗАРПЛАТУ! ГІДНЕ ЖИТТЯ!
  • Людині праці – гідну зарплату, а не субсидії!

Трудова реформа у Франції: в чому мета Президента та причина невдоволення профспілок?

12 жовтня, 2017, 17:03

Поділитися

Франція здригається від масових акцій протесту. Демонстранти б’ються з поліцією, перекривають автомобільні шляхи, трощать магазини. Причина – радикальні реформи президента Еммануеля Макрона в сфері праці. Мета реформ – створити робочі місця та зробити країну більш конкурентоспроможною. Це була одна з головних передвиборчих обіцянок Президента.

«Не варто протипоставляти різні демократичні форми висловлювання. Є протест. Проте, є і вибори, які дають мандат президенту та Уряду діяти згідно взятих на себе зобов’язань», – каже офіційний представник Уряду Кристоф Кастанер.

Парадокс в тому, що майже половина французів погоджуються, що трудовий кодекс пора змінювати. Адже саме завдяки йому безробіття в країні сягнуло 10%. Соціальні права працівників часто призводять до незручних ситуацій. Наприклад, роботодавцю важко звільнити недобросовісного працівника – якщо він за допомогою профспілок доведе незаконність звільнення, підприємці доведеться виплачувати компенсації у розмірі кількох місячних зарплат. А для малого бізнесу, утримання працівників з усіма відпустками та лікарняними взагалі часто стає непосильним тягарем.

Тобто французи розуміють проблему, але поступатись соціальними гарантіями, відвойованими у держави, не поспішають. Оплачувані відпустки, компенсації за звільнення, 35-годииний робочий тиждень – це не просто рядки законодавства. За ними стоїть багаторічна боротьба профспілок, мільйонні акції протесту, жорсткі бої з поліцією, тобто вся історія французького робочого руху.

Реформа ж покликана ввести більш гнучкі механізми взаємовідносин між профспілками та роботодавцями. Вона спрощує процедури підписання трудових контрактів, а також звільнення співробітників. Фактично – зменшує ризики для роботодавця. А також зменшує вплив профспілок на трудові відносини.

«Йдучи на цей крок ми спирались на французькі трудові відносини, які склались протягом десятиріч. Але ми також прагнули бути лояльнішими до викликів сьогодення», – каже Міністр праці Франції Мюріель Пеніко.

З цією реформою Франція переходить на секторальну схему трудових договорів. Це відмова від уніфікованих для кожної окремої індустрії умов праці і можливість працівникові вести переговори із зарплати безпосередньо з роботодавцем і місцевими профспілковими осередками, якщо в послугах останніх буде необхідність. Тепер окремо взятий французький робітник на автоскладальному заводі, розташованому в одній частині країни, буде отримувати зарплату, відмінну від тієї, яку отримає робітник на іншому автоскладальному заводі в іншій частині країни. До сьогоднішнього моменту цим робочим платили однаково.

Такий підхід не є винаходом Еммануеля Макрона. Саме так було зроблено свого часу в Німеччині, і це дозволили підняти економіку та рекордно скоротити безробіття.