Увійти

ФПУnews

Увійти

ФПУnews
  • Європейським цінам – європейську зарплату
  • Профспілки вимагають парламентських слухань по газу і тарифам.
  • Житлові субсидії від держави – це радянський «собес»
  • Альтернатива високим цінам – високі зарплати!
  • Черга за субсидіями – це приниження для працівників!
  • Низькі зарплати – це гальмо розвитку країни!
  • Заможні працівники – сильна держава!
  • РОБОТУ! ЗАРПЛАТУ! ГІДНЕ ЖИТТЯ!
  • Людині праці – гідну зарплату, а не субсидії!

Вища освіта – найкращий протектор від бідності і безробіття

13 жовтня, 2017, 17:07

Поділитися

За даними ООН, 60% українців перебувають за межею бідності. Ці дані отримані відповідно до розрахункового прожиткового мінімуму. Однак за суб’єктивним критерієм, тобто через відповіді людей щодо самовизначення, показник значно вищий.

«Загалом в Україні суб’єктивна бідність істотно перевищує об’єктивну. Тобто люди частіше вважають себе бідними, ніж це є насправді. Але водночас і відносять себе до середнього класу більше українців, ніж це визнають експерти», – каже Директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.

За статистикою, бідними є майже 80% багатодітних родин. Також часто «за межею» знаходяться ті родини, в яких немає жодного представника з вищою освітою.

«Ми звикли “хаяти” нашу вищу освіту, але насправді вона – найкращий протектор від бідності і від безробіття. Кращий, ніж всі засоби цілеспрямованої адресної допомоги», – впевнена Елла Лібанова.

Водночас на ринку праці спостерігаються значна нестача людей з вищою технічною освітою та представників робітничих спеціальностей. Згідно дослідження «Шлях молоді від навчання до роботи», навіть ті, хто зараз навчаються у професійно-технічних закладах, не хочуть працювати за фахом, а збираються отримувати вищу освіту. При цьому обирають легші спеціальності. Демограф зауважує, що впродовж десятиріч нічого не змінюється, молодь все також хоче бути юристами та економістами. Всі хочуть працювати в офісах, а не на виробництві.

«Усі прагнуть через вищу освіту отримати ширші можливості працевлаштування. При цьому прекрасно розуміють, що зарплата може не бути більшою, але умови праці значно комфортніші, ніж, погодьтеся, у сантехніка чи муляра на будівництві», – зазначає Елла Лібанова.

Але це призводить до перебільшення пропозиції над попитом. Країні не потрібно стільки юристів та економістів, вони перенаситили ринок праці. Як наслідок – заробітні плати в цих секторах економіки майже не зростають. В той же час пішло зростання заробітних плат представників технічних спеціальностей.

На думку експертів, лише вивчення ринку праці та отримання освіти за «дефіцитною» спеціальністю є шляхом для швидкого працевлаштування та уникнення бідності.