Увійти

ФПУnews

Увійти

ФПУnews
  • Європейським цінам – європейську зарплату
  • Профспілки вимагають парламентських слухань по газу і тарифам.
  • Житлові субсидії від держави – це радянський «собес»
  • Альтернатива високим цінам – високі зарплати!
  • Черга за субсидіями – це приниження для працівників!
  • Низькі зарплати – це гальмо розвитку країни!
  • Заможні працівники – сильна держава!
  • РОБОТУ! ЗАРПЛАТУ! ГІДНЕ ЖИТТЯ!
  • Людині праці – гідну зарплату, а не субсидії!

Законопроект щодо посилення захисту прав працівників на своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати: вплив на малий та середній бізнес (МСБ).

12 листопада, 2018, 13:29

Поділитися

У статті 43 Конституції України чітко прописано: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За даними Держкомстату станом на 1 жовтня 2018 року заборгованість із виплати заробітної плати складає 2 мільярди 889 мільйонів гривень, 78.6% від загальної суми – це борги працівникам промисловості.

З буремних 90-х по теперішній час, сага про зарплатні борги не закінчується. Змінюються уряди, політичні сили, а право на своєчасне отримання зарплатні та й взагалі гарантія отримання, так і лишається декларативною сентенцією основного закону.

Ще у 2005 році Україна ратифікувала II частину Конвенції Міжнародної організації праці N 173 від 1992 року Про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця, яка встановлює привілеї для працівника і де зокрема у статті 5 зазначено, що: у випадку неплатоспроможності роботодавця вимоги працівників, які  випливають  із  трудових  відносин,  захищаються за допомогою привілею   так,   що   їх   задовольняють за рахунок активів неплатоспроможного роботодавця до того, як непривілейованим кредиторам може бути виплачена їхня частка.

Прийшов час для ратифікації III частини Конвенції №173, де зазначено захист вимог працівників Установою – Гарантом. Слід відзначити, що про створення механізмів захисту прав працівників на своєчасне та в повному обсязі отримання зарплат Федерація профспілок України закликає протягом десятиріччя.

У січні 2013 р. в одному з інтерв’ю Григорій Осовий нині діючий Голова Федерації профспілок України пропонував практичні рецепти виходу із ситуацій зарплатних боргів: «Потрібно зробити, принаймні, 3-4 кроки для того, щоб ліквідувати цю хронічну хворобу. Мільйонні заборгованості перманентно виникають з причини тимчасової неплатоспроможності боржника. Це явище загального характеру для ринкової економіки. Що вже існує в розвинених країнах, і що нам слід у своїй країні зробити – створити фонд гарантованих виплат заробітних плат у разі неплатоспроможності боржника.

Відповідні міжнародні організації праці націлюють уряди своїх країн саме на такі рішення. Тобто буде фінансова установа, яка, якщо є заборгованість із зарплат і ця установа засвідчується, що вона виникла через тимчасову неплатоспроможність, працівникові повинні виплачуватися гарантії – до 3 місяців або 6 місяців. А далі ця установа, як колектор, займається підприємством-боржником, як юридична особа з юридичною особою. Тобто працівник і сім’я не потерпають від цього, а кошти, віддані працівникові, колектор стягує з підприємства, навіть з можливістю доведення боржника до банкрутства.

Третій крок, який потрібно реалізувати – підвищити економічну відповідальність підприємця за невиплату заробітної плати (ми пропонували закріпити цю норму в Трудовому законодавстві). На сьогоднішній день підприємство-боржник несе тільки правову відповідальність – тобто когось штрафують за затримки зарплат, але від цього нічого не змінюється. А ми пропонуємо за кожен день затримки зарплати примушувати підприємство-боржника відшкодовувати пеню на суму не меншу, ніж вартість засобів на ринку запозичень. Тобто якщо ви не отримали зарплату вчасно, виживати ж якось треба, заплатити за квартиру, а раптом у вас є кредитні зобов’язання в банку або іпотека або щось подібне – що вам робити? Треба йти в банк або, наприклад, у споживчий союз і брати в борг гроші під певний відсоток. Тому варто змусити підприємства-боржників на кожний день затримки зарплат налічувати працівникові еквівалент, що відповідає вартості кредитного ресурсу на ринку. Таким чином, людина зможе піти в банк, взяти в борг з усвідомленням того, що підприємець поверне їй цю суму в повній мірі, враховуючи відсотки плати за кредитами.

Однак, існує більш радикальний четвертий: якщо зарплати затримуються на строк більше 15 днів, і не складено договір з працівником для вирішення цього питання, тоді працівник має право не виходити на роботу, але йому буде виплачуватися зарплата за цей час, як за простій не з вини працівника (не менше 2/3 суми від ставки). Тобто роботодавець має бути готовий і до такого моменту, що через затримку зарплат може порушитися виробничий цикл і саме він повинен сам йти, брати кредити і виплачувати зарплату, не доводячи працівника до відчайдушних кроків.»

Системні дії та наполегливість профспілок дотиснули урядову сторону і вже 29 жовтня 2018 р. на сайті Міністерства соціальної політики було оприлюднено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників на своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця». Слід звернути увагу, що громадське обговорення законопроекту триватиме до 29 листопада ц.р., і кожен бажаючий, зареєструвавшись на сайті Мінсоцполітики має змогу висловити свої пропозиції.

В рамках реалізації вимоги профспілок № 5 «Невідкладно повернути борги по заробітній платі понад 100 тис. працівникам», яка була озвучена 17 жовтня ц.р. на Всеукраїнський акції протесту профспілок у Києві, СПО об’єднань профспілок опрацював зазначений  законопроект та надіслав свої пропозиції до Мінсоцполітики.

За прогнозами впливу реалізації цього законопроекту на ключові інтереси (короткострокові – до 1 року та середньострокові – більше 1 року) заінтересованих сторін мають виключно позитивний результат:

Так Роботодавці отримують, зниження рівня недобросовісної конкуренції шляхом порушення строків виплати заробітної плати, що досягається шляхом збільшення кількості роботодавців, що вчасно виплачують заробітну плату працівників.

Профспілки – зменшення чисельності працівників, яким невчасно виплачується заробітна плата, що досягається шляхом збільшення чисельності працівників, які захистили своє право на своєчасне отримання заробітної плати.

Держава отримує підвищення ефективності реалізації конституційного права громадян на своєчасне одержання винагороди за працю та покращення соціальної стабільності у суспільстві, шляхом зменшення кількості порушень трудового законодавства в частині своєчасної та в повному обсязі виплати заробітної плати.

Інформація щодо цього законопроекту викликала суспільний резонанс й була широко висвітлена у ЗМІ. Це не примусило чекати на спротив під уже сталим виразом «тиску на малий та середній бізнес».

Згідно з даними Державної служби статистики України серед суб’єктів господарювання великі підприємства займають 0,1%, середні – 4,4%, малі – 95,5%, із них 83% – це мікропідприємства.

За даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 1 жовтня 2018 року в країні налічується 302 091 юридична особа.  За організаційною формою вони розподілені наступним чином:

Державне підприємство – 862

Державна організація (установа, заклад) – 877

Комунальне підприємство – 365

Комунальна організація (установа, заклад) – 1 423

Акціонерні товариства – 2 024

Товариство з обмеженою відповідальністю – 229 407

Філія (інший відокремлений підрозділ) – 4 846

Приватне підприємство – 30 913

Інші організаційні форми – 33 398

Яка ж картина із зарплатними боргами в розрізі суб’єктів господарювання за організаційною формою юридичної особи?

За даними Держкомстату станом на 1 жовтня 2018 року: розподіл суми заборгованості з виплати заробітної плати працівникам економічно активних підприємств (установ, організацій) за організаційно – правовими формами господарювання та регіонами (без урахування тимчасово окупованої території АРК,        м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецький та Луганський областях).

Вимальовується доволі красномовна картина, – найбільшими боржниками по виплаті заробітної плати є акціонерні товариства. Така форма юридичної особи найбільш притаманна вітчизняному кланово – олігархічному бізнесу.

В жовтні Міністерство юстиції опублікувало антирейтинг найбільших підприємств боржників, де представлені: ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» (Харківська обл.), ПрАТ «Азовзагальмаш» (Донецька обл.), ПАТ «Запоріжжяобленерго», ПАТ «Рівнеазот», ТОВ «Восток-руда» (Дніпропетровська обл.), ПрАТ «Азовелектросталь» (Донецька обл.), ПрАТ «Сєверодонецьке об’єднання «Азот», ПАТ «Лисичанськвугілля», ПАТ «Сумське НВО», ПАТ «Криворіжіндустрбуд» (Дніпропетровська обл.).

Не відстають від олігархів і державні підприємства, такі відомі як:  Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, вже національно відоме ДП «Суднобудівний завод імені 61 комунара», ДП «Луганськвугілля», ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», ДП «Завод порошкової металургії» (Київська обл.), ну і звісно сотні мільйонів боргів шахтарям державних підприємств вугільної галузі та працівникам бюджетної сфери – освітянам та медикам.

Що стосується малого бізнесу (приватних підприємств), то дані наведені в таблиці говорять самі за себе. Розміри заборгованості дорівнюють «0».

То давайте відповімо на питання: хто намагається прикритися гаслами захисту та переживань за малий бізнес, щоб чинити спротив прийняття закону щодо посилення захисту прав працівників на своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати???

Висновки зробить кожен самостійно. А представники МСБ, частка якого в економіці України становить 99% та охоплює 79,1 % зайнятого населення, мають зробити свій вибір, чи вони будуть на підспівуваннях у олігархів, чи об’єднаються у боротьбі за рівні та конкурентні умови ведення діяльності, навіть у розрізі отримання цільової підтримки від уряду та сервісних послуг від органів виконавчої влади.

Довідково: У понеділок 5 листопада ц.р. стало відомо, що цьогоріч агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт» (МХП), власником якого є олігарх Юрій Косюк, отримав понад 800 мільйонів гривень дотацій. Особливого резонансу повідомленню додає те, що у 2017 році цей холдинг взяв у держави на 2 мільярди гривень підтримки.

Всеукраїнська профспілка виробничників і підприємців